Народився у 1946 р. в с. Слов’янин Бережанського району Тернопільської області. З 1977 по 1978 рік працював директором ЗОШ №2 села Нові Петрівці, з 1980 і по цей час працює директором Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році». Одружений має доньку та сина.

Двічі обиравсь депутатом Вишгородської районної ради та Новопетрівської сільської ради. На даний час депутат Петрівської сільської ради.

Під час роботи в музеї зарекомендував себе вмілим організатором, керівником, багато зробив для матеріальної бази музею, увічнення пам’яті воїнів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Одним з ініціаторів будівництва нового приміщення нинішнього Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» виступив Вікован І.П., вміло координував роботу будівельників і художників-оформлювачів, всього колективу загалом, що дало змогу за два роки побудувати і своєчасно відкрити музей до 50-річчя визволення м. Києва.

У 1990 році на Меморіалі увічнено встановленням гранітних плит пам'ять 800 воїнів-односельчан, які не повернулися з війни.

Крім того, серед його заслуг перед нашим селом – відкриття автобусного маршруту «ст. м. Героїв Дніпра – с. Нові Петрівці». За клопотанням Івана Петровича до управління «Облавтодор» до Дня 60-річчя Перемоги зроблено капітальний ремонт по вул. Ватутіна. З його подання було встановлено пам’ятний знак про перебування Т.Г. Шевченка в Межигір’ї, урочищу «Дзвінки» надано статус «Заповідника місцевого значення». Завдяки його наполегливій праці та вмілому керівництву Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» у 2007 році визнаний кращим сільським музеєм.

Заслуги Івана Петровича неодноразово відзначалися різноманітними нагородами як обласного, так і державного значення.

Найголовнішою з них є присвоєння Віковану Івану Петровичу у 1993 році звання «Заслужений працівник культури України».

Усім своїм життям Іван Петрович Вікован віддає шану воїнам – визволителям нашої держави та дбає про відродження пам’яток національної української культури.