Почесні громадяни села Нові Петрівці

1. Вікован Іван Петрович

Народився у 1946 р. в с. Слов’янин Бережанського району Тернопільської області. З 1977 по 1978 рік працював директором ЗОШ №2 села Нові Петрівці, з 1980 і по цей час працює директором Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році». Одружений має доньку та сина.

Двічі обиравсь депутатом Вишгородської районної ради та Новопетрівської сільської ради.

Під час роботи в музеї зарекомендував себе вмілим організатором, керівником, багато зробив для матеріальної бази музею, увічнення пам’яті воїнів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Одним з ініціаторів будівництва нового приміщення нинішнього Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» виступив Вікован І.П., вміло координував роботу будівельників і художників-оформлювачів, всього колективу загалом, що дало змогу за два роки побудувати і своєчасно відкрити музей до 50-річчя визволення м. Києва.

У 1990 році на Меморіалі увічнено встановленням гранітних плит пам'ять 800 воїнів-односельчан, які не повернулися з війни.

Крім того, серед його заслуг перед нашим селом – відкриття автобусного маршруту «ст. м. Героїв Дніпра – с. Нові Петрівці». За клопотанням Івана Петровича до управління «Облавтодор» до Дня 60-річчя Перемоги зроблено капітальний ремонт по вул. Ватутіна. З його подання було встановлено пам’ятний знак про перебування Т.Г. Шевченка в Межигір’ї, урочищу «Дзвінки» надано статус «Заповідника місцевого значення». Завдяки його наполегливій праці та вмілому керівництву Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» у 2007 році визнаний кращим сільським музеєм.

Заслуги Івана Петровича неодноразово відзначалися різноманітними нагородами як обласного, так і державного значення.

Найголовнішою з них є присвоєння Віковану Івану Петровичу у 1993 році звання «Заслужений працівник культури України».

Усім своїм життям Іван Петрович Вікован віддає шану воїнам – визволителям нашої держави та дбає про відродження пам’яток національної української культури.

 

2. Камінська Ольга Йосипівна

Народилась у 1947 році у с. Шпилі Іванківського району Київської області.

Освіта – вища, закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. Горького (філологічний факультет).

З 1973 року і по сьогоднішній день працює вчителем в Новопетрівській школі №3. Спочатку – російської мови, а тепер – зарубіжної літератури та української мови і літератури. Загалом має 47 років педагогічного стажу.

Ольга Йосипівна має статус «Відмінник народної освіти». Була нагороджена орденом «Знак пошани». Користується надзвичайною повагою та великим авторитетом серед учнів, колег та батьків.

 

3. Гальчук Анатолій Павлович

Народився 2 серпня 1959 року на Житомирщині. В Нових Петрівцях проживає з 1962 року. Освіта вища (Національний транспортний університет), одружений, має  двох синів. Депутат Вишгородської районної ради з 2002 по 2006 р.

Генеральний директор концерну "Київпідземшляхбуд", який займається будівництвом та реконструкцією інженерних мереж у найскладніших гідрогеологічних умовах.

У різний час пан Гальчук допомагав фінансово,  ремонтами та технікою Новопетрівській лікарні, школі №1, школі мистецтв, ветеранам Великої Вітчизняної війни, просто новопетрівчанам, які цього потребували. Неодноразово Анатолій Павлович був спонсорам для проведення свят масляної у нашому селі. Допомагав сільській раді технікою для чищення снігу, матеріалами для прокладання водопроводів.

Але головним дітищем Анатолія Павловича Гальчука, яке він всіляко підтримує вже шостий рік, є наша Новопетрівська футбольна команда «Межигір’я».

 

4. Єщенко Валентина Миколаївна

Народилася 10 серпня 1946 року в с. Салтикова-Дівиця Куликовського району Чернігівської області в сім’ї службовців. В Нових Петрівцях проживає з 1962 року.

Освіта вища (Київський державний медичний університет ім. О.О. Богомольця).

Заслужений лікар України. Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеню та Почесною грамотою Верховної Ради України.

З 1988 по 1990 головний лікар Новопетрівською ЦРЛ, за цей час реконструйовано поліклініку, а приміщення піонерського табору переобладнано в стаціонарне відділення для наших хворих.

У 1990 році обрана Народним депутатом  України. В парламенті була секретарем, а з 1992 – головою Комісії Верховної Ради у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства.

Величезний та неоціненний внесок у розвиток села зробила за час свого депутатства. Однією з найбільших заслуг є те, що саме вона домоглася щоб Вишгородський район одержав статус постраждалого від Чорнобиля і ми отримали всі ті пільги, які маємо і по сьогоднішній день. Саме за її клопотанням були виділені державні кошти на будівництво нинішнього Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році». За її сприяння проводилась газифікація нашого району, зокрема і Нових Петрівець. Постійну підтримку мала місцева лікарня, у Новопетрівській школі №1 було відкрито комп’ютерний клас (на той час перший у Вишгородському районі), постійно виділялися безкоштовні путівки на оздоровлення новопетрівських дітей.

У 1994 році Єщенко Валентина Миколаївна була членом делегації України на 48 сесії Генеральної асамблеї ООН. І цього ж року вона була відряджена радником посольства України у Білорусії, де жила і працювала протягом чотирьох років.

У 1998 році, повернувшись до України, наша односельчанка працювала у Секретаріаті Верховної Ради.

 

5. Сидоренко Володимир Григорович 

Народився 5 вересня 1946 року в с. Ясногородка Вишгородського району Київської області в сім`ї селянина.

З 1979 року - завідуючим відділом культури  Вишгородського райвиконкому.

Володимир Григорович є лауреатом Всеукраїнського конкурсу художньої самодіяльності та лауреатом конкурсу «Сонячні кларнети», йому присвоєне звання  «Заслужений працівник культури України», «Відмінник народної освіти України», нагороджений  Почесною грамотою Міністерства  культури СРСР, Почесним знаком як ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії, багатьма Почесними грамотами від голови Вишгородської РДА, а також Золотою медаллю від гетьмана України В.Сагайдачного.

На даний час очолює мистецький спеціалізований заклад – Школу мистецтв села Нові Петрівці.

Його заслугою перед нашим селом є те, що саме йому вдалося домогтися, щоб Дитяча музична школа нашого села, яка була філіалом Димерської, довела можливість свого незалежного існування у 1994. А з 1999 року перекваліфікувалася, як Новопетрівська дитяча школа мистецтв. На сьогоднішній день школа має два власні приміщення та забезпечена всім необхідним інвентарем для реалізації завдань початкової мистецької освіти. За час керівництва Володимира Григоровича збільшено кількість класів, проведено капітальний ремонт приміщення школи. Сьогодні в школі мистецтв навчається понад 400 дітей, які беруть участь у різноманітних конкурсах та фестивалях.

6. Ткаченко Григорій Іванович              

Ветеран Великої вітчизняної війни, народився 03 лютого 1927 р. у с. Нові Петрівці. З 1997 року працює на посаді голови Ради ветеранів с. Нові Петрівці.

Григорій Іванович у цьому році відзначив два ювілеї – своє 85-річчя, а також 60-річчя подружнього життя зі своєю дружиною Галиною Юхимівною. Пліч-о-пліч Григорій Іванович та Галина Юхимівна все життя тримаються разом – в радості і в горі, допомагаючи один одному у скрутну хвилину. Їм є чим пишатися – вони мають двох дітей, семеро внуків та 1 правнучку.

Маючи за плечима великий життєвий досвід, часом і гіркий, вони завжди залишаються оптимістами і  не занепадають духом, що додає їм сил та наснаги витримати всі випробування, які трапляються на їхньому життєвому шляху.

 7. Іванченко Володимир Васильович

1938 року народження. Все життя, доки дозволяло здоров’я, Володимир Васильович присвятив роботі на благо Нових Петрівець. За час своєї трудової діяльності виріс від майстра тарного цеху до голови виконкому Новопетрівської сільської ради, яким пропрацював два скликання. У 1994 році Володимиру Васильовичу присвоїли дев’ятий ранг державного службовця. Має двох доньок та четверо онуків. Люблячий чоловік, чудовий батько, турботливий дідусь.

 8. Симоненко Микола Ісакович 

1931 року народження. Все своє життя присвятив роботі на освітянській ниві. Вчитель історії та географії з педагогічним стажем 54 роки. Він не лише навчав дітей історії та географії, а й сіяв у їх серця добро та людяність. Микола Ісакович близько 11 років працював на посаді директора Новопетрівської загальноосвітньої школи №1. Це Людина та Педагог з великої букви. Він заслуговує на нашу шану, любов та визнання його Почесним громадянином с. Нові Петрівці.

9. Клебан Ніна Петрівна

Клебан Ніна Петрівна (1954 р.н.) – відома і шанована в селі людина. 35 років працює на освітянській ниві.

Починала трудову діяльність вчителем у Новопетрівській школі № 3. Наразі – директор Новопетрівської ЗОШ № 2.

За час роботи Клебан Н.П на цій посаді у школі відбулися позитивні зміни. Директор дбає, щоб школа для вихованців стала затишною. При безпосередній участі директора у класах встановлено сучасне технічне обладнання, що дозволяє вчителям йти в ногу з часом: на уроках використовувати ІКТ.

Під керівництвом цієї енергійної людини колектив школи досяг значних успіхів у роботі. Ніна Петрівна володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовує та поширює у професійному середовищі, є прикладом для колег. Всі вчителі школи пройшли курси «Інтел для майбутнього» та отримали сертифікати. Вчителі забезпечують високу результативність роботи. Велика увага приділяється роботі з обдарованими дітьми. Учні школи є переможцями ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін, переможцями багатьох творчих конкурсів.

Неодноразово нагороджувалися грамотами відділу освіти Вишгородської РДА, Київської ОДА та міністерства освіти України.

Клебан Ніна Петрівна користується повагою та авторитетом серед колег по роботі, батьків, учнів, односельчан. Вона не байдужа до життя села, чесна, принципова, відповідальна. Тому мешканці неодноразово обирали її депутатом Новопетрівської сільської ради.